Фотоальбом
Міжнародний День водно-болотних угідь слухачі Мелітопольського центру екологічної освіти учнівської молоді (ЦЕНТУМ) зустріли третього лютого разом з викладачами та магістрантами кафедри екології та зоології в стінах МДПУ. З великим інтересом школярі заслухали розповідь професора Кошелєва О.І. про різноманітність водойм в нашому регіоні, біологічне різноманіття в водно-болотні угіддя і необхідності його збереження. На прикладі річки Молочної було розглянуто значення водойм для людини і тварин, загрози існування річки з боку людини. Це і незаконно побудовані земляні дамби, випалювання очерету, розорювання земель до урізу води, скидання в річку нечистот і побутового сміття. Наочно на прикладі очеретяних хащ були розглянуті тісні взаємозв’язки рослин і тварин на прісних водоймах: риб, амфібій, рептилій, птахів і звірів. Так, без очеретяних хащ не можуть існувати такі птахи, як очеретяний лунь, курочка водяна, пастушок, погоничі, очеретянки велика, індійська, ставкова; вівсянка очеретяна, вусата синиця і багато інших видів. Потім для ознайомлення з рідкісними і зникаючими видами водних і коловодних птахів був переглянутий чудовий відеофільм «Дельта Дунаю», здійснена екскурсія в зоологічний музей. Завідувач музеєм Білашков І.Д. показав школярам і розповів про найбільш цінних експонатах музею, – видах тварин, що мешкають на Молочному лимані, а також фотовиставку, присвячену водоймам і їх мешканцям (автори фотографій – Сіохін В.Д., Бусел В.А.). На численні запитання учні отримали вичерпні роз’яснення, особливо про нові для нашого краю видах (шакал, єнотоподібна собака, ондатра, фазан та інші), і звичайно зробили численні селфі на згадку про відвідини музею та університету.
З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та утилізації. Виконуючи це рішення кафедра екологічної безпеки та раціонального природокористування в рамках наукової кафедральної теми «Дослідження впливу твердих побутових відходів на навколишнє середовище м. Мелітополя, розробка системи їх роздільного збору та утилізації» провела 30 жовтня 2019 року семінар на тему «Актуальні питання щодо поводження з твердими побутовими відходами» для студентів хіміко-біологічного факультету. Викладачі кафедри та студенти-магістри спеціальності 101 Екологія ознайомили з правилами збирання, сортування, утилізації та управління с твердими побутовими відходами.
Травень місяць багатий на міжнародні дні та акції, так 12 травня відмічають всесвітній День мігруючих птахів, 22 травня – міжнародний День біорізноманіття. Кафедра екології та зоології активно приймає участь в проведенні тематичних заходів, залучає до цього волонтерів, студентів, магістрантів, вчителів-слухачів МАНу та ЦЕНТУМа. 4-6 травня були проведені чергові виїзди для моніторингу місцевих птахів що гніздяться, оцінка їх біорізноманіття на контрольних ділянках, а також спостереження за ходом весняної міграції. Великі багатотисячні скупчення прольотних північних побережників затримались на мілині вздовж узбережжя Молочного лиману (брижачі, побережники червоногруді та чорногруді), тисячні зграї різноманітних мартинів (мартини жовтоногий, звичайний, малий, тонкодзьобий та крячок білокрилий). Всього на 1 кілометровій ділянці узбережжя було зареєстровано 65 видів птахів, в тому числі не горобцеподібних – 45, горобцеподібних – 20 видів. Загальна чисельність складала 16500 особин. На територію орнітологічного заказника Тащенакський под, який увійшов до складу Приазовського національного природного парку, вже прилетіли та гніздяться раритетні червонокнижні види (кулик-сорока, пісочник морський, дерихвіст лучний, чоботар та інші), зустрічаються коловодник ставковий, огар, а в верхів’ях лиману зустрінуті зграї сірих журавлів. Таке високе різноманіття та велика кількість птахів на Молочному лиману уражає та радує орнітологів. Тому за ініціативою викладачів МДПУ лиман став важливим елементом міжнародних екологічних мереж (Еконет України, Смарагдової мережі, мережі ІВА-територій), він є державним гідрологічним заказником, ключовою ділянкою НПП Приазовський. Тому першочерговою задачею для збереження біорізноманіття лиману є підтримка оптимального рівня води шляхом розчистки каналу, який з’єднує його з Азовським морем.
Учбова польова практика з зоології
Важливої складової процесу підготовки студентів-біологів є навчально-польові практики з зоології та ботаніки. На початку червня пройшла польова практика з зоології студентів групи 420хСТН (керівник – професор Кошелєв О.І.) Вона була продовженням сезонних екскурсій, проведених восени та навесні. Тяжкі погодні умови (в ці дні була дощова, прохолодна погода) внесли корективи в графік проведення практики. Екскурсії були короткочасні в міському парку «Новоалександровський», в міському лісопарку, а також на берегах річки Молочної. Деякі теми доводилося проходити в зоологічному музеї університету та доповнювати переглядом тематичних відеофільмів. За період практики студенти ознайомились та освоїли основні методики збору та обробки зоологічного матеріалу, провели обліки птахів на маршрутах, «наживо» ознайомились з характерними видами ссавців і птахів урбанізованого ландшафту, навколоводними зоокомплексами, з екологічною класифікацією тварин та їх адоптаціями до міського середовища. В місті та його околицях зустрічається чимало тварин: понад 38 видів ссавців, 300 видів птахів, 12 видів плазунів та амфібій, а в річки – 26 видів риб. Запам’яталося студентам «тісне спілкування» з їжаком білогрудим, білкою, сойкою, пташенятами ворони сірої і синиці блакитної, деякими великими видами безхребетних (наземні равлики, павук тарантул, оси-сколії, жуки бронзівки та інше), зустрічі з ними документувалися в процесі фотозйомки. Також студенти ознайомились з сучасними шляхами охорони тварин, з видами тварин, занесених до червоної книги України (кажани, сиворакша, совка, сколія та інше), досвідом роботи природно-заповідних об’єктів в регіоні (Приазовський національний природний парк, біосферний заповідник «Асканія Нова», державні заказники Старобердянський та Алтагірський, парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва ім. Горького). Польові практики – це живе спілкування студентів з природою, його не можливо замінити тільки віртуальними заняттями. Цілком оправдує комплексний підхід до проведення учбових практик, поєднання занять в аудиторіях, музеях, перегляд відеофільмів, різноманітні екскурсії у природу на протязі всіх сезонів року.